Народження Дашеньки в пологовому будинку при 29 ДКБ

Фото - Народження Дашеньки в пологовому будинку при 29 ДКБ

Привіт мене звати Тетяна, а мою доньку Дашенька.
Почалася ця історія 5 січня 2004.
Йшла 41 тиждень моєї вагітності Все друзі говорили що в мене немає совісті тому що я не народжую.
А у мого чоловіка 6 січня День Народження. І всі сміялися, що народжу подаруночок (так і вийшло, скажу по секрету).


Ну так от вранці ми взяли напрямок в консультації і поїхали в пологовий будинок 29. Так як я ніяк не народжувала я думала, що ляжу мене постімуліруют. Приїхали, а там черга несусвітня. І головне всі їдуть з переймами, а ми всі стоїмо в черзі і стоїмо. Тут вибігає лікар і моя мама каже: "Ви знаєте вона теж народжує тільки заберіть її" (До того моменту ми стояли в черзі години дві). Скоро мене викликали. Мені сказали роздягнутися. Мені стали дивитися і про боже кажуть: Та ви народжуєте ?! Ваша мама була права. Потім сказала що мені давно пора в родову.


А я кажу: "що я ні чого не відчуваю".
А вона: "ні чого зараз відчуєш"
Я кажу: "А що з собою взяти можна?"
А мені: "Воду і зарядку"
А я: "А можна журнали"
А мені: "Ти що сюди читати приїхала?"
Я: "Знаєте я чула що цей процес довгий"
Лікар: " Зараз і це забороню, що дозволила. Марш в роддовую"
Мене відправили в родову де було вже ще дві дівчинки. Скажу вам що в цей день пологовий будинок був переповнений.
Лежу відпочиваю і тут чую дикі крики. Народжувала яка- та дівчинка третьої дитини. І так орала жах все медсестри дивувалися. А я думаю не невже це так боляче, ні я не буду кричати.


Потім прийшла гінеколог і проколола мені міхур (причому рукою, потім у моєї дівчинки довго сліди від її кігтиків були, вона їй шкіру голови поранила) І тут почалося, скоро я почала відчувати перейми, але вони були не дуже болісними і я намагалася відволікатися на телефон , листувалася SMS і дзвонила, дуже допомагає раджу. А потім сутички стали все болючіше було 16:00 і вони були вже через 4-ри хвилини, а я все приставала до лікарів коли ж я народжу 5-го або 6-го. Вони всі запитували яка мені різниця. А я говорила, що величезна так як у мене в чоловіка день народження 6-го. Увечері я була ніяка напередодні я погано спала, мене взагалі за всю вагітність дуже безсоння мучила, а наступала друга ніч коли я не спала. І було погано. Мені вкололи снодійне і знеболююче. Нічого але допомагало буквально на хвилину. Потім почалися потуги. І мені стала пора народжувати. А лікар каже, що мовляв пізно мені вкололи снодійне, мовляв народжувати пора, а я ніяка. У напівдрімоті. Кажуть що робити будемо?


А я вірите. Не можу голову від подушки відірвати. Лікар каже а давайте їй в обличчя водою поллємо. А медсестра каже що ніколи цього не робила, а я кажу що мовляв лийте нічого. Медсестра взяла мою ж пляшку і трохи полила мені в обличчя. Як Жириновський. А я кажу: що мені сподобалося. Можна повторити, вони аж отетеріли. За весь час сутичок а я не разу не закричала, це мій маленький подвиг. А потім мене переклали на пологове крісло і через три потуга я народила. Під час другого потуга я зрозуміла, що мені страшенно боляче просто жах і це був єдиний раз коли я заволала. Навіть лікар здивувалася. А я кажу що ж так боляче то. І підвелася і стала дивитися. Виявилася це головка лізе. Народилася вона 6-го січня в 3:33. Правда записали як в 3:35, сказали по-іншому не належить.
Закричала вона не відразу. У неї було обвиття пуповинної один раз. Потім вона прокашлілась і заволала. Потім її поклали мені на живіт. І я зрозуміла ось воно справжнє диво. Це те заради чого варто жити. Цей момент я не забуду ніколи.


Вона стала порпатися там на животі а я зрозуміла, що вона сама прикольна, красива і чудова в усьому світі.
Потім я подзвонила чоловіку і привітала його двічі, один раз з Днем Народження його, а дугою з народженням дочки. Тепер це особливе свято для всієї нашої родини.



Увага, тільки СЬОГОДНІ!
Оцініть, будь ласка статтю
Всього голосів: 1972
Увага, тільки СЬОГОДНІ!